Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року Справа № 45/41б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С.,за участю представників сторін:

ТОВ "КУА "Ізі Лайф" - Туніка Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2016 та ухвалу господарського суду Донецької області від 20.01.2016 у справі № 45/41б за заявою Підприємства заснованого на власності об'єднань громадян "Лідер" Макіївської спілки інвалідів "Надія" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Титан", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.01.2016 у справі №45/41б (суддя Чорненька І.К.) відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" про відновлення втраченої справи №45/41б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Титан".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2016 у справі №45/41б (колегія суддів: М'ясищев А.М. - головуючий, судді Будко Н.В., Сгара Е.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.01.2016 залишено без змін.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2016 та ухвалу господарського суду Донецької області від 20.01.2016 у справі № 45/41б скасувати та передати матеріали справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Титан" передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ТОВ "КУА "Ізі Лайф", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 15.07.2011р. було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Футбольний клуб "Титан", м. Макіївка за заявою підприємства заснованого на власності об'єднань громадян "Лідер" Макіївської міської спілки інвалідів "Надія", м. Макіївка Донецької області.

Ухвалою господарського суду за результатами підготовчого засідання від 26.07.2011р. введена процедура розпорядження майном строком на шість місяців до 26.01.2012р., розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Корчагін Ю.В.

Ухвалою господарського суду за результатами попереднього засідання від 29.11.2011р. затверджений реєстр вимог кредиторів.

Постановою господарського суду від 24.12.2013р. ТОВ "Футбольний клуб "Титан", м. Макіївка, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Корчагіна Ю.В.

Отже, як встановлено судами, справа № 45/41б перебувала в стадії ліквідаційної процедури і розгляд її не завершено.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області справа №45/41б про банкрутство ТОВ "Футбольний клуб "Титан", м. Макіївка втрачена.

У зв'язку з відновленням роботи господарського суду Донецької області з 27.04.2015р. відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України №21р від 24.04.2015 "Про відновлення роботи господарського суду Донецької області" 30.09.2015р. до господарського суду Донецької області звернулось ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ з заявою про відновлення втраченої справи про банкрутство ТОВ "Футбольний клуб "Титан", м. Макіївка.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.10.2015р. прийнято заяву ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ про відновлення втраченої справи, судове засідання призначено на 23.11.2015р. та зобов'язано заявника надати суду відповідні документи.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою у судове засідання кредиторів та ліквідатора та невиконанням вимог ухвали суду від 23.11.2015р.

20.01.2016р. представником ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м. Київ долучено до матеріалів справи реєстр вимог кредиторів та відомості про майно боржника, що є предметом застави станом на 09.08.2013р.

Відмовляючи в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" про відновлення втраченої справи №45/41б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Титан", суд першої інстанції послався на недостатність зібраних матеріалів справи №45/41б на стадії ліквідаційної процедури, за відсутністю документів, неодноразово витребуваних від заявника, ліквідатора та інших кредиторів та необхідних для відновлення даної справи та врахував пояснення ліквідатора про відсутність можливості надання необхідних суду документів.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши про те, що відсутність вказаних документів позбавляє суд можливості з'ясувати наявний матеріальний стан боржника, склад його майнових активів, тобто вирішити основне питання процедури банкрутства - задоволення вимог кредиторів за рахунок майнових активів боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками суддів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Прийняте рішення повинно призводити до змін у правовому становищі сторін.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, до заяви про відновлення втраченої справи заявником - ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" надані копії наступних документів: заяви про визнання кредитором з деякими обґрунтовуючими документами, ухвали господарського суду Донецької області від 29.11.2011р., яка прийнята за результатами попереднього засідання, постанови Вищого господарського суду України від 18.02.2013р., постанови господарського суду Донецької області від 24.12.2013р., ухвали Вищого господарського суду України від 17.10.2013р.

Встановивши, що матеріали справи не містять жодних первинних документів, у тому числі, заяви про порушення справи про банкрутство, заяв з кредиторськими вимогами боржника, первинних матеріалів інвентаризації, ліквідаційного балансу банкрута, протоколу загальних зборів кредиторів, на якому обраний комітет кредиторів, протоколів комітетів кредиторів, матеріалів справи з дня визнання боржника банкрутом, у тому числі доказів прийняття заходів щодо виявлення, розшуку, повернення оцінки та реалізації майнових активів боржника, звітів ліквідатора з обгрунтовуючими документам тощо, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність вказаних документів позбавляє можливості відновити втрачену справу про банкрутство та у зв'язку з цим відмовив у задоволені заяви про відновлення втраченої справи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, серед документів, наданих заявником, містяться судові рішення, які були винесені за результатами дослідження необхідних для їх прийняття документів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Донецької області від 24.12.2013р. боржника ТОВ "Футбольний клуб "Титан" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Корчагіна Ю.В.

Отже, суд першої інстанції, проаналізувавши стан фінансово-господарської діяльності боржника, дослідивши надані до суду документи (в тому числі протокол засідання комітету кредиторів від 31.10.2013) та вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Всі судові рішення, які були прийняті у справі, наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрутом; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості тощо.

Тобто, саме в ході ліквідаційної процедури ліквідатор повинен вжити заходи щодо виявлення, пошуку, повернення майна, здійснити оцінку та реалізацію майнових активів боржника, надати звіти з обгрунтовуючими документами тощо.

Отже, посилання суду на відсутність в матеріалах справи документів щодо проведення ліквідаційної процедури заходів (а саме, доказів щодо виявлення, розшуку, повернення, оцінки та реалізації майнових активів боржника), як на підставу неможливості відновлення втраченої справи на стадії ліквідаційної процедури є необґрунтованими та безпідставними.

Також, відмовляючи у задоволенні заяви про відновлення втраченої справи, суд першої інстанції прийняв до уваги клопотання арбітражного керуючого Корчагіна Ю.В. про відсутність можливості надання необхідних суду документів та неможливість прийняти участь у судовому засіданні.

Однак, неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі (стаття 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ).

Крім цього, господарський суд не позбавлений права припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви про відновлення втраченої справи, судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального і процесуального права, а також права сторони, передбачені ст. 55 ч. 5, 64 Конституції України та права, закріплені в ст. 6 і 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які гарантують особі доступ до справедливого правосуддя та право на ефективний засіб юридичного захисту.

За таких обставин, оскаржувані постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2016 та ухвала господарського суду Донецької області від 20.01.2016 у справі № 45/41б не можуть бути визнані законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на розгляд до господарського суду Донецької області.

Під час розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2016 та ухвалу господарського суду Донецької області від 20.01.2016 у справі № 45/41б скасувати.

Справу № 45/41б передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Поліщук В.Ю. Удовиченко О.С.